Малаха́й (також малакай, каз. Малақай) історичний чоловічий головний убір у Центральній Азії, конічна хутряна шапка з великими вухами. Термін зазвичай застосовується дослідниками до казахських шапок-триух з високою тулією, шапки з низькою тулією описуються казахськими вченими терміном «тимак».
Що означає Стародавнє слово Малахай?
МАЛАХАЙ, -я, м. 1. Шапка на хутрі з широкими навушниками та щільно прилеглою задньою частиною. Одягнені — [козаки] були у різноманітні хутряні костюми, з оленячими малахаями на головах. Збережена копія
Хто носить Малахай?
Малахай – хутряна шапка з великими вухами або двома хвостами позаду – стародавній головний убір чоловіків Середньої Азії. У Росії її носили башкири. За однією з версій, це прабатько знайомої нам шапки-вушанки.